Узяток, тку, м.
1) Пожива, добыча. Де попам, або музикам не було взятку. Мкр. Н. 33.
2) Сборъ меда и воску у пчелъ. Вже гречки цвітуть — буде добрий взяток. Подол. г.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 326.