Узивати, ва́ю, єш, сов. в. узвати, узву, узвеш, гл.

1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати. Мет. 415.

2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай. Ном. № 65.

3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні? Грин. ІІІ. 424.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 324.