Стріла, ли, ж.

1) Стрѣла. Летіла стріла уподовж села, убила стріла вдовиного сина. Н. п.

2) — огняна. Молнія.

3) Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу.

4) Часть ткацк. станка. См. Верстат. Шух. І. 256.

5) Часть маслобойни. См. Олійниця. Шух. І. 163.

6) Часть плуга. Вас. 199.

7) — водяна. Раст. = Стрілиця 4. ЗЮЗО. І. 134. Ум. Стрілка, стрілонька, стрілочка. Винесла лучок і стрілочок пучок. Чуб. V. 289.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 216.