ОЛІ́ЙНИЦЯ¹, і, ж.

1. Підприємство, де виготовляють олію. — Тільки заверну за ріг коло церкви, — думаю собі, — потягне рижійною олією — олійниця там стоїть (Вас., І, 1959, 378); Харківські заводи дали нам електричний струм, у нас є млин, олійниця, цегельня (Горд., Цвіти.., 1951, 26).

2. Посуд для олії. Гончарі голосно викрикували [на ярмарку], пропонуючи свій дзвінкий крам — полив’яні глечики і розмальовані зеленою фарбою великі миски, олійниці, сухарниці… (Чаб., Балкан, весна, 1960, 335).

3. заст. Жін. до олі́йник.

ОЛІ́ЙНИЦЯ², і, ж. Жук ряду твердокрилих.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 689 - 690.

Олійниця, ці, ж.

1) Маслобойня. Названія частей: закопанный въ землю стовп (столбъ), противъ него на извѣстномъ разстояніи большой деревянный ґвинт (бинтъ) — оба вкопаны въ землю и для большей устойчивости имѣютъ на нижнихъ конкахъ перехрестя; ґвинт и стовп поддерживаютъ горизонтально лежащее между ними тяжелое бревно — стрілу, имѣющую ближе къ бревну вертикально торчащій отъ нея внизъ товка́ч, а подъ нимъ находится ступа; движеніемъ стріли вверхъ и внизъ товкач толчетъ въ ступі положенныя туда поджаренныя сѣмена, выжимая изъ нихъ масло. Екатер. у. Залюбовск. Сложнѣе олійниця у гуцуловъ: въ деревянной тяжелой подставкѣ два стовпа, внизу соединены толстой доской, называемой колода, въ углубленіи которой лежитъ шерстяной кап, въ которомъ находятся сѣмена, выше, параллельно колоді — стріла съ заяцем ( = Товкачем); сверху надъ всѣмъ этимъ на столбахъ перекладина — правило, съ обоихъ концевъ которой на скраклях и скракниках висятъ тарани — деревянные молотки; такъ какъ стріла концами своими движется въ столбахъ, то подбивая то съ одной стороны, то съ другой клини́, можно стрілу то опускать, то поднимать и заставлять заяць выжимать масло въ колоді, изъ углубленія которой оно сквозь отверстіе — цівку капаетъ въ подставленную внизу миску. Шух. І. 163. У його в дворі — як у віночку; ув олійниці — що в иншої баби у хаті не так чисто. Ном. № 14010.

2) Женщина приготовляющая или продающая растительное масло. Ум. Олійничка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 52.