I. Слатися, шлюся, лешся, гл.

1) Посылать сказать Шлеться зіронька до місяця: ти, місяцю-товаришу, не зіходь же ти поперед мене…. Шлеться Іван та до Марусі: ти, Марусю, вірна дружино, не сідай же ти поперед мене. Макс.

2) Посылать сватать.

II. Слатися, стелюся, лешся, гл.

1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава.

2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. Ном. № 6540.

3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 149.