Немилий, а, е.

1) = Нелюбий. Світ мені став немилий. Усе немиле, як здоров’я нема.

2) = Нелюб. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити. Мет. 71.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 550.