Ли́ска, ки, ж.

1) Ум. отъ лиса. Котику-братіку! несе мене лиска по каменю мосту. Рудч. Ск. І. 27.

2) = Лисак 4. Ой були ми в ліску та поймали лиску чорную та чубатую.

3) Животное съ бѣлымъ пятномъ на лбу: корова, собака и пр. Ум. Лисочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 361.