ЛИСА́К, а́, ч., рідко. Те саме, що лиса́нь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 489.

Лиса́к, ка, м.

1) Плѣшивецъ. Вх. Лем. 432.

2) Животное съ свѣтлымъ пятномъ на лбу.

3) Обнаженный берегъ или возвышенность. Вх. Зн. 32.

4) Птица лысуха, черная, Fulica atra. Вх. Пч. II. 11.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 361.