Щіточка, ки, ж.

1) Ум. отъ щітка.

2) Кисточка, которой разрисовываютъ глиняную посуду. Шух. І. 264.

3) мн. Раст. Dipsacus sylvestris. Вх. Пч. І. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 527.