Чіпок, пка, м.

1) Ум. отъ чіп.

2) = Чепець 1. Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. Г. Барв. 148. Ум. Чіпо́чок, чіпчик, чіпчичок. Глянь, Палазю, на поріг, несуть чіпчичок либонь твій. Грин. III. 548.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 466.