Чепець, нця, м.

1) = Очіпок. Гол. Од. 50. Kolb. І. 38. Чув же я вісти і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку. Маркев. 118.

2) Сѣтка, связанная изъ снурковъ на головѣ у замужнихъ мѣщанокъ. Гол. Од. 26. Гол. Од. 59.

3) Второй желудокъ жвачныхъ. Вх. Уг. 274.

4) Сальникъ. Харьк. г. Ум. Чепчик. Грин. III. 462.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 451.