Чекман, на, м. Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Гол. Од. 17. См. Чекмінь. Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 449.