Хрящ, ща, м.

1) Хрящъ. Стор. II. 77. См. Хрустка, хрусталка, хрястка.

2) Щебень; камень вывѣтрившійся и разсыпавшійся. Міус окр. Лежи, ляшку, під кущем, ти, присипаний хрящем. Грин. ІІІ. 608.

3) пт. = Деркач. Вх. Лем. 479. Ум. Хрящик. Хрящем, нар. Въ безпорядкѣ. Як ввійшла я в хату, коли дивлюсь, а там усе хрящем. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 417.