Хатина, ни, ж.

1) = Хата. Чи ти мене, Василю, не знаєш, що ти мою хатину минаєш? Н. п.

2) = Кімната. КС. VII. 431.

3) = Прибік 2. Вас. 195. Ум. Хатинка, хатинонька. Грин. ІІІ. 308. Хатиночка. Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю, та дві тополі коло неї. Шевч. 550.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 388.