Тісний 2, а, е.

1) Тѣсный, узкій. Улиці тісні. Мет. 196.

2) Трудный, тяжелый. Тісні роки упали. Вх. Зн. 70.

3) Бѣдный, убогій. Гн. II. 14. Ти не уважаєш ні на кого — ци тісний, ци богатый. Гн. II. 43. Раз вийшли жінки богача і тісного пшеницю жати. Гн. II. 40.

4) В тісні руки взяти. Взять въ ежевыя рукавицы.

5) Упасти в тісну діру. Попасть въ трудное положеніе. Ном. № 2223.

6) Тісна баба. См. Баба. Ум. Тісненький, тісне́сенький. У нас хата маленька, тісненька, — ніде буде тобі спочить. Рудч. Ск. І. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 266.