Схибнути, бну́, не́ш, гл.

1) = Схитнути. Дівчата на мене гукають, — я не чую; котрась мене схибнула за плече. Г. Барв. 67.

2) — сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 238.