Схитнути, тну, неш, гл.

1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. Г. Барв. 190.

2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. МВ. І. 115.

3) Качнуть. Тихо схитнула головою. Мир. Пов. II. 98.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 238.