Стрівка, ки (= Стрілка),ж.

1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину. Шух. І. 195.

2) Ловушка для воробьевъ. Вх. Пч. II. 15. См. Стрілка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 216.