Стругати, гаю, єш и жу, жеш, гл.

1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч.

2) Скресть. Стружать глину. Вас. 178. Дорожки стругать. Чистить дорожки. Мил. 193. Моркву стругати. См. Морква.

3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже. Грин. III. 324.

4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба. Мкр. Н. 30.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 219.