Стремено, на, с.

1) Стремя. Горе й тому козакові, що все їздить на коневі, із стремен ноги не виймає. Чуб. V. 130.

2) Штрипка. До сіх то шараварок здумав він стремена вчепити. Св. Л. 167.

3) См. Ключ 6. Шух. І. 253.

4) = Стрем’я. Вх. Зн. 67. Ум. Стременце, стремінце, стреме́нечко, стреме́ночко. Чуб. III. 308. Чуб. V. 150. На стременочка ступає, на сіделечко злягав. Чуб. III. 204.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 214.