Спин, ну, м. Остановка, удержъ. См. Упин. А пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. І. 125. Ум. Спинок. Нема спинку вдовиному синку. Чуб. V. 275.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 175.