Про УКРЛІТ.ORG

скраколь

Скраколь, кля, м. Родъ кегля. скраклі. Игра въ кегли, при которой кегли сбиваются бросаемой палкой. Чуб. III. 98. КС. 188. VI. 477. Ив. 23.

2) Деревянная связь у плуга, куда вставляютъ дышло. Борз. у. Новомоск. у.

3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жабки, карпульці.

4) См. Начиння. Шух. І. 255, 256.

4) Часть маслобойни. См. Олійниця. Шух. І. 163.

5) Лещадь. Лубен. у.

6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 142.

вгору