Під’юджувати, джую, єш, сов. в. під’ю́дити, джу, диш, гл. Подстрекать, подстрекнуть къ чему, подбить. Желех. См. Юдити.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 185.