Пуга, ги, ж. Кнутъ. Вас. 160, 159. Ляснув погонич пугою, коні заржали. К. (ЗОЮР. II. 202). як пугою по воді. Какъ горохомъ объ стѣну. Ном. № 1783. Ум. Пушка.

Пуга, ги, ж. = Пугач. Вх. Пч. II. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 497.