Пруг, га, м.

1) Кромка, край матеріи. Харьк. г. Борз. у. Нѣжин. у. Прилуц. у. МУЕ. ІІІ. 19.

2) Ребро многогранника, (Черк. у.) грань. Мик. 480.

3) = Упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. Левиц. І. Мир. ХРВ. 175.

4) мн. Черты. Левиц. Пов. 68. Ум. Пружок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 493.