Прияти, прия́ю, єш, гл.

1) Благопріятствовать, содѣйствовать. (То) чорт — не рука, що собі не прияє. Ном. № 9726. См. Сприяти.

2) Принять. Вх. Лем. 457. Я тебе маю на ніч прияти. Гн. II. 13.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 455.