Приповість, ти, ж.

1) = Приповідка. Приповість в школярів: не вкрав, але достав. Ном. № 6095.

2) Разсказъ. Чуючи од батька страшні приповісти про війни та походи… Мир. ХРВ. 82. Од старих людей приповісти такої не чувала, щоб о Петрі бистрії ріки-озера замерзали. ЗОЮР. І. 27.

3) Притча. Говорив до них приповістями. Єв. Мр. III. 23.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 433.