Приперти, пру́, пре́ш, гл.

1) Притащить, принести. Цілий улік меду припер. Рудч. Ск. II. 15.

2) См. Припірати.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 431.