Похмарити, рю́, ри́ш, гл. Помрачить, закрыть тучами. Половину сонця-місяця похмарило. АД. І. 197.

Похмарити, рить, гл. безл. = Нахмарити. Сонце було вияснилось, а потім уп’ять нахмарило. Богод. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 387.