Пороти, рю́, реш, гл.

1) Пороть, распарывать. Порола рукава цілий день.

2) Вскрывать, потрошить. Уже ж того Нестерюка на брамі пороли, они ж єго потрошили і голов лупали. Гол. І. 55.

3) — пір’я = Дерти пір’я. Вх. Лем. 454.

4) О дождѣ: лить. Дощ так і поре.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 353.