Помутитися, чуся, тишся, гл.

1) = Скаламутитися.

2) Помрачиться въ разсудкѣ. Христя прикро на матір дивилася, думаючи, чи не помутилася бува. Мир. Пов. І. 171.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 300.