Полуда, ди, ж.

1) Глазурь.

2) Катарактъ, бѣльмо. Полуда на очі сіла. Полудою очі затягло. Мені полуда спала. Кромѣ прямаго значенія, переносно: я прозрѣлъ, увидѣлъ то, чего раньше не видѣлъ. Мені давненько почала спадати з очей полуда. Левиц. Пов. 172. См. Луда.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 288.