Перетирати, ра́ю, єш, сов. в. перетерти, тру, тре́ш, гл.

1) Перетирать, перетереть.

2) — кого́ на зубха = Переминати кого на зубах. Мир. Пов. І. 161.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 141.