Переступ, пу, м.

1) Преступленіе, нарушеніе закона. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 22. Грішна душа, бита своїми тяжкими переступали, зібралася каятись перед Богом. Мир. ХРВ. 273.

2) Волъ, заднею ногою переступающій слѣдъ передней. Мнж. 188.

3) Раст. Brionia alba. Лв. 97. См. Перелаз.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 139.