ПЕРЕЛА́З, у, ч. Певним чином обладнана частина огорожі; місце, де перелазять або переступають, перескакують і т. ін. через неї. Разом схопились [старі] Та до воріт… Прибігають — Мовчки зупинились. Перед самим перелазом Дитина сповита (Шевч., І, 1963, 311); А тут і попівська садиба, перелаз високий, відразу не візьмеш (Збан., Єдина, 1959, 132); Не хочу ж я городити Того перелазу, Та що його я не можу Проскочити зразу (Щог., Поезії, 1958, 130).

Перелі́зти (переступи́ти, переско́чити і т. ін.) [че́рез] перела́з — скористуватися перелазом. Юра переліз через перелаз (Фр., IV, 1950, 419); Ось він зупинився вже коло Гандзючишиного перелазу; обережно, по-злодійському, переступив його, щоб не тріснула благенька ліса (Кос., Новели, 1962, 185).

◊ Як соба́ці на перела́зі — дуже погано або дуже поганий. Життя, як собаці на перелазі (Номис, 1864, № 13525).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 210.

Перелаз, зу, м.

1) Мѣсто, гдѣ перелѣзаютъ черезъ плетень. Ой так не гаразд, низький перелаз; а ви, хлопці, не ходіть, перелазу не робіть. Чуб. V. 1128.

2) Раст. Brionia alba. Лв. 97. См. Переступ. Ум. Перелазок. Ном. № 13129.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 123.

перела́з — певним чином облад­нана частина огорожі; місце, де перелазять або переступають, пе­рескакують через неї; перелаз дуже часто з’єднував сусідські подвір’я, біля нього звичайно був спільний колодязь, тому символізує добро­сусідські стосунки, дружні зв’язки взагалі, єднання молодих людей; Ой так негаразд, низький перелаз; а ви, хлопці, не ходіть, перелазу не ро­біть (П. Чубинський); Перед са­мим перелазом Дитина сповита (Т. Шевченко); Від вас до нас — перелаз (приказка); Низький пере­лаз — усім людям дорога (при­слів’я); фразеологізм: як соба́ці на перела́зі — дуже погано або дуже поганий. Життя, як собаці на пе­релазі (М. Номис).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 440.