Перевесник, ка, м.

1) Сверстникъ, ровесникъ. Рк. Левиц. Він мій перевесник. (Залюб.).

2) = Перелесник. А хиба ж ви не знаєте, до кого й тепер у нас на селі перевесник літає? Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 111.