Опроче нар.

1) = Опріче 1. Опроче тих пісень… співають і таких. О. 1861. XI. 9.

2) = Опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 60.