Нарі́жниці, ниць, ж. мн.

1) = Наріжник 1. Чуб. VII. 378.

2) Снопы, которые кладутъ на углахъ крыши.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 516.