Нарі́жник, ка, м.

1) Уголъ крыши, угловое стропило. Залюбовск.

2) Оковка листовымъ желѣзомъ угла сундука (на крышкѣ и внизу). Вас. 150.

3) Часть ключа. прибора для ношенія сѣна. См. Ключ. Шух. І. 171.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 516.