Нале́жатися, жуся, жишся, гл.

1) Належаться. Уже ти в садочку та й належався. Чуб. V. 802.

2) = Належати 2 — 4. се мені́ нале́житься. Это мнѣ принадлежите, это мнѣ слѣдуетъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 498.