Мотови́льце, ця, с.

1) Ум. отъ мотовило.

2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 380. Ум. Мотовилечко.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 449.