Млино́к, нка́, м.

1) Ум. отъ млин. млинко́м піти. Вертѣться, двигаясь. (Листочок) пішов млинком за вітром. Св. Л. 273.

2) Вѣялка. У кого є більше збіжа, той має до чищеня куплений млинок. Шух. І. 166. Ум. Млиночок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 435.