Ма́ґель и маґіль, ґлю, м.

1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. Гол.

2) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. МУЕ. III. 17.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 396.