Мази́ло, ла, с.

1) Матерьялъ, которымъ мажуть.

2) Снарядъ, которымъ мажуть. См. Квач. Рудч. Чп. 251. І мазниця, і мазило уже мені надостило. Чуб. V. 1061.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 397.