Лебедик, ка, м.

1) Ум. отъ лебідь. Біліє, як лебедик на воді проти сонця. Г. Барв. 135.

2) Родъ игры. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає — усе не довго. Г. Барв. 374.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 349.