Про УКРЛІТ.ORG

курінний

Курінний, а, е.

1) Шалашный.

2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. См. Курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний. К. ЧР. 207.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 329.

вгору