Кряк, ка, м.

1) = Крак. Вх. Лем. 429.

2) Порода водной птицы. Полети ж ти, галко, де мій рідний батько, полети ж ти, кряче, де матюнка плаче. Чуб. V. 465. Ум. Крячок. Летить крячок на той бочок, да й сів на тичині. Мет. 463.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 316.