Корівка, ки, ж. Ум. отъ корова.

1) Коровка. Покидали й хати, і маленьких діток, і поросяток, і птицю, і корівок. Кв. II. 85.

2) Самка жука носорога (oryctes). Мнж. 183.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 284.