Короваєць, вайця, м.

1) = Коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12.

2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 285.