Копилля, ля, с. соб.

1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622.

2) Столбики въ саняхъ. См. Копил 2.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 281.